17:36 ПРОБЛЕМИ РОЗШУКУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ | |
| Розшук осіб чи майна за цивільними справами умовно поділяється на обов'язковий, коли суддя за певними категоріями справ зобов'язаний оголосити розшук, та необов'язковий (або факультативний), коли ініціатива розшуку може належати як позивачеві, так і суду. Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, а також майна боржника здійснює Державна виконавча служба, а розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ. Постанова про розшук транспортного засобу повинна виконуватись підрозділами органів внутрішніх справ , які залучаються до проведення виконавчих дій та уповноважені проводити розшук. Порядок розшуку транспортного засобу боржника, співробітництво при цьому органів внутрішніх справ та Державної виконавчої служби, недоліки у законодавстві, що регламентує здійснення виконавчого провадження, та в самій процедурі розшуку та вилучення авто, можливі перспективи щодо вдосконалення розшуку та права стягувача при цьому вивчення та аналіз цього кола питань є метою дослідження даної статті. Доцільно визначити випадки, стягнення в яких може бути звернено на транспортний засіб боржника. Так, згідно зі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», в першу чергу, відбувається звернення стягнення на грошові кошти боржника: готівку, рахунки в банках, цінні папери, у разі ж їх недостатності для задоволення вимог стягувача чи відсутності стягнення звертається на належне боржникові інше майно (в нашому випадку транспортний засіб), за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Важливим є те, що боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. На практиці державному виконавцю далеко не завжди відомий стан рахунків боржника і відповідні запити він не робить, відразу арештовуючи майно боржника. Виходячи з вищесказаного, просто змоделювати ситуацію, коли відсутність необхідної інформації про майновий стан боржника призведе до того, що вилучити транспортний засіб не можна, оскільки боржник має право вимагати, щоб стягнення було звернено на інше майно. Проте сам державний виконавець повинен дотримуватися вимог забезпечення та виконання відповідних рішень, а тому може й не звертати увагу на пропозицію боржника. Щоб уникнути низки проблем, пов'язаних із розшуком транспортного засобу боржника, стягувачу доцільно вчинити такі попереджувальні заходи. Під час судового розгляду справи стягувач повинен подати заяву про забезпечення позову та заяву про вжиття запобіжних заходів (на підставі ст. 62-1 ЦПК) шляхом накладення арешту на майно боржника, з обов'язковим проханням суду не повідомляти боржника про розгляд даної заяви згідно із ч. 2 ст. 62-4 ЦПК. Приймаючи останню, суди часто вимагають стягувача вказати чітко, на яке саме майно необхідно накладати арешт, якщо ж стягувачу це відомо (наприклад, є відомості про транспортний засіб боржника), то, звичайно, краще це зазначити, щоб питання арешту було вирішене якнайшвидше. Якщо ж про наявність майна невідомо, то стягувач має право послатися на ст. 62-1 ЦПК, яка не вимагає конкретизації майна боржника . Якщо ж ці дії не були вчинені своєчасно, то стягувачу залишається звертатися до державного виконавця й чекати позитивних результатів розшуку транспортного засобу боржника. Державний виконавець Плугов Г.О. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
